До суду звернулась гр. К. посилаючись на наступні обставини.                 30 вересня 2017 року у м. Молодогвардійськ Луганської області помер її чоловік 1955 року народження. З метою реєстрації смерті чоловіка, заявниця звернулась до Станично-Луганського РВ ДРАЦС ГТУЮ у Луганській області, але отримала письмову відмову у проведенні держаної реєстрації смерті чоловіка. Підставою для відмови стало те, що наданий для реєстрації смерті документ, а саме свідоцтво про смерть, не є визначеним центральним органом виконавчої влади документом, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я та підтверджує факт смерті. Документи оформлені органами, установами та організаціями, які розташовані на території непідконтрольній українській владі, ставлять під сумнів легітимність оформлення свідоцтва про смерть. Крім того, заявниця позбавлена можливості отримати медичний документ – лікарське свідоцтво про смерть, яке необхідно для реєстрації смерті, оскільки місце смерті її чоловіка знаходиться на території, непідконтрольній органам влади України.    

       Встановлення зазначеного факту смерті необхідне для реєстрації смерті чоловіка на території України, отримання свідоцтва про смерть та подальшого використання вказаного документу у цивільно-правових відносинах. Іншого порядку встановлення цього факту законом не передбачено.

       З метою захисту прав і свобод заявниці, рішенням Татарбунарського районного суду заяву гр. К. щодо встановлення факту смерті громадянина України було задоволено.

       Станом на 05 січня 2018 року рішення не набрало чинності.

За повідомленням прес-служби суду