В основу імплементації нової системи організаційної побудови Верховного Суду може бути покладено перетворення діючих касаційних судів у палати Верховного Суду, але таке перетворення не буде поширене на Касаційний адміністративний суд.

В Україні не перший рік обговорюється питання автономності системи адміністративних судів. Також наразі піднімається питання нової організаційної побудови Верховного Суду. Ректор Національної школи суддів України, член Комісії з питань правової реформи при Президенті України Микола Оніщук в ексклюзивному інтерв’ю «Судово-юридичній газеті» пояснив, що в її основу може бути покладено перетворення діючих касаційних судів у палати Верховного Суду, але таке перетворення не торкнеться Касаційного адміністративного суду.

Чи існують наразі передумови для повернення до автономності системи адміністративних судів?

Ідеологія конституційних змін 2016 року (розділ «Правосуддя»), окрім новел, пов’язаних з призначенням суддів безстроково, запровадження конкурсного порядку зайняття суддівських посад, формування ВРП переважно з числа суддів, переходом до 3-х ланкової побудови судів, тощо полягала і у виокремлені ролі та місця адміністративної юстиції у системі правосуддя. Саме цим пояснюються зміни, які були внесені до ст. 125 Конституції, зокрема ч. 5 цієї статті, яка вказує на те, «що з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди».

У складі робочої групи конституційної комісії, яка напрацьовувала проєкт вказаних змін, тоді не було досягнуто згоди щодо закріплення на рівні Конституції відокремлення адміністративних судів. Водночас, ситуація може змінитись, якщо буде ухвалене політичне рішення щодо реформи структури Верховного Суду.

Як вже зауважувалося мною в низці інтерв’ю юридичним виданням, тема щодо реформування Верховного Суду відображена в «Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2012–2023 роки» у загальній формі з тим, щоб мати можливість варіантних рішень в залежності від потреб удосконалення касаційного судочинства, зокрема щодо забезпечення єдності судової практики. Наразі остання нині об’єктивно стає одним із важливих складових у системі заходів щодо покращення доступу до правосуддя, про що відмічається і нашими міжнародними партнерами, зокрема, в рамках нового Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023–2026.

Відтак на часі вироблення механізмів в т.ч. і судоустрійного характеру здатних покращити стан справ у цій царині. Один із них – це забезпечення організаційної єдності Верховного Суду у складі якого нині діють чотири відокремлених суди – Касаційний цивільний, Касаційний кримінальний, Касаційний господарський та Касаційних адміністративний. З моменту ухвалення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції 2016 року, та і понині, модель організації ВС у формі «суд в суді» викликала дискусію, якщо не сказати більше. Його мета (очевидно, як певний компроміс інтересів у системі правосуддя) полягала, по суті, у збереженні автономності вищих спеціалізованих судів, що ліквідувались, через механізми їх перетворення на касаційні суди у складі ВС. Як наслідок, виникла потреба у формуванні Великої Палати ВС (хоча, як відомо, немає «малої»), яка в мікро-форматі нагадує Верховний Суд України до реформи 2016 року). Саме у такий – доволі специфічний спосіб Україна вирішувала проблему переходу від 4-х ланкової до 3-ланкової побудови судів.

Водночас, маємо визнати, що утворення Великої Палати Верховного Суду справило позитивний вплив як на єдність судової практики (особливо з давно накопичених проблем правозастосування), так і розмежування юрисдикцій. Крім того, ВП ВС стала на перепоні низки корупційних рішень. І про це добре знають як у судовій системі, так і в суспільстві.

Проте залишилася невирішеною проблема організаційної єдності Верховного Суду, яка, до того ж, ускладнюється паралельним існуванням (хоч і не діючого) ВСУ. Тому наразі, дійсно, є потреба в розробці та імплементації нової системи організаційної побудови ВС. В її основі – перетворення діючих касаційних судів у палати Верховного Суду.

Водночас перетворення нині діючих у складі ВС касаційних судів у палати цього суду не може бути поширене на Касаційний адміністративний суд, оскільки останній в силу припису тієї ж ч. 5 ст. 124 має залишатися саме судом, а не палатою.

Повний текст інтерв’ю можна прочитати за посиланням.

Пресслужба НШСУ