До повноважень ВРП входив і розгляд дисциплінарних скарг на суддів, втім, у серпні 2021-го парламент переклав цю функцію на Службу дисциплінарних інспекторів. Проте вона досі не запрацювала.

Після затримання голови Верховного суду Всеволода Князєва за підозрою в отриманні хабаря влада ініціювала законодавчі зміни для перевірки суддів. Та судді мають зауваження до цих перевірок.

Про скандал із Всеволодом Князєвим, що був членом ВРП, проблеми із фінансуванням судової системи та нові ініціативи влади щодо очищення суддів Суспільне поговорило з головою ВРП Григорієм Усиком.

Про перевірки суддів

Після скандалу із Князєвим депутати подали законопроєкти про посилення кримінальної відповідальності за корупцію у сфері правосуддя, а також про перевірки суддів у судах, де виявили корупцію. Вища рада правосуддя подала зауваження щодо першого блоку змін. Яка ваша позиція щодо моніторингу суддів?

Я – один з перших, хто висловлював пересторогу щодо загроз, які несуть ці законопроєкти. При цьому ні я, ні Верховний Суд не висловлюють незгоду щодо продовження судової реформи. Її необхідно завершувати, питання лише в інструментах.

Законопроєкти, зокрема, передбачають таке: виявили факт корупції судді. ВРП має надати згоду на його затримання чи арешт. Після — починається моніторинг роботи всього суду. Я не є прибічником колективної відповідальності. Вважаю, що відповідальність за будь-яке правопорушення має бути індивідуальною, як це передбачає законодавство демократичних країн. Якщо запровадять ці зміни, до суддів можуть застосовувати додаткові важелі впливу.

Але ВРП вже мала ці важелі впливу — дисциплінарну функцію.

Так, фактично, запропонована процедура моніторингу дублює дисциплінарну функцію ВРП.

Але якщо зміни до законодавства ухвалять, то ВРП буде, по-перше, виявляти ознаки правопорушення чи невідповідність способу життя судді його доходам, і по-друге — буде органом, що здійснюватиме дисциплінарне провадження щодо судді. Проте ВРП не зможе перевіряти законність джерел походження майна судді. Для цього необхідно буде звернутися до НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції — ред.). Хоча за необхідності НАЗК і самостійно може ініціювати таку перевірку.

Щобільше, після згоди ВРП орган досудового розслідування має можливість установити обставини правопорушення, може проводити будь-які перевірки щодо судді, потім направити справу в суд і доводити його вину. Тобто недоречно, як на мене, застосовувати додаткові важелі впливу на суддів усього складу суду, які не є дотичними до скоєного одним із суддів корупційного правопорушення.

Делікатний підхід до запровадження нових змін важливий і тому, щоб не спричинити ще більший відтік суддів. За останні півроку ВРП звільнила у відставку 225 суддів. І це при тому, що в судовій системі не вистачає понад двох тисяч суддів. Фактично всі суди в Україні є неукомплектованими.

Крім того, сьогодні фінансування судової системи становить 51% від необхідного. 90% із цих коштів йде на заробітну плату, 7% — на вирішення поточних питань, 3% — плата за комунальні послуги. На капітальний ремонт, будівництво, розвиток — нуль. У системі – велика проблема з нестачею працівників апарату. До прикладу, працівник канцелярії отримує близько 6500 тисяч зарплати. В "АТБ" отримують більше, тоді для того, щоб якісно працювати в суді необхідно мати вищу юридичну освіту і певний досвід роботи, який можна набути виключно в суді, оскільки спеціальною підготовкою спеціалістів для роботи в судах ніхто не займається.

Повернімося до реформування. Другий етап, який пропонує законодавець — психофізіологічне опитування із застосуванням поліграфа. Одна з перших країн, які його застосовували, були США. Та в 1988 році Конгрес затвердив акт про захист працівників від поліграфа. Йдеться не про суддів, а будь-яких працівників.

В Україні поліграф застосовують у НАБУ (Національному антикорупційному бюро — ред.), САП (Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі — ред.), у комерційних структурах, зазвичай, під час прийому на роботу.

Для проведення поліграфа повинна бути згода, тобто у випадку, якщо суддя її не надасть, вважатиметься таким, що не пройшов перевірку.

Ситуація, що виникла у судовій системі — не сьогоднішня. Прояви корупційних проступків, перш за все, пов’язані з неможливістю ВРП здійснювати дисциплінарну функцію. Тому відповідальність за це треба нести всім разом: судовій владі спільно із законодавчою і виконавчою гілками влади. Треба обрати оптимальний спосіб вирішення проблеми, а не тримати суддів у напрузі.

Коли ВРП планує надати висновок щодо запровадження моніторингу суддів?

У червні делегація ВРП зустрічалася з представниками Ради Європи, Венеціанської комісії, КРЄС (Консультативної ради європейських суддів — ред.). Вони запропонували, у разі необхідності, звертатися до них, щоб вони надали висновок щодо конкретних законопроєктів, які стосуються судоустрою, статусу суддів. На нього ми могли б посилатися. Я надіслав таке звернення, чекаю відповіді.

Можливо новий етап реформи пов’язаний з тим, що судова система не демонструє бажання сама себе реформувати. До прикладу, у ситуації з Богданом Львовом (заступником голови Верховного Суду, у якого виявили російський паспорт — ред.) Верховний суд знайшов юридичний спосіб звільнити його. А от щодо Окружного адмінсуду Києва ситуацію вирішила лише його ліквідація.

Вища рада правосуддя позбавлена дисциплінарної функції з серпня 2021 року. Це також якоюсь мірою сприяло корупційним чи дисциплінарним порушенням з боку суддів.

9 серпня Верховна рада ухвалила Закон про повернення ВРП функції розгляду дисциплінарних скарг. Але її відновлення відбудеться лише після створення Служби дисциплінарних інспекторів, яка буде попередньо перевіряти дисциплінарні скарги. До цього цими питаннями буде займатиметься ВРП, щоб не накопичувати ще більше нерозглянутих скарг. А їх уже понад 11 тисяч. Є скарги 2020, 2021 року.

Ключове питання: хто може бути дисциплінарним інспектором? Іноземні партнери наполягають, щоб це був незалежний орган, створений за конкурсною процедурою за участю представників міжнародних організацій. Щось схоже на конкурс до Вищої кваліфікаційної комісії суддів (Конкурс проводила комісія, до складу якої увійшло по троє українських та міжнародних експертів — ред.).

Скільки часу потрібно для формування Служби дисциплінарних інспекторів?

Думаю, півроку. Це питання є ключовим і для нас, і для іноземних партнерів. ВРП готова до створення служби дисциплінарних інспекторів — ще до внесення на розгляд зазначених законопроєктів ми ввели у штатний розпис окремий структурний підрозділ. Правда, тепер іноземні партнери наполягають, щоб він був не в складі ВРП, а як самостійний підрозділ.

Про корупційні скандали суддів

Чи буде ВРП реагувати на ситуацію з головою Державної судової адміністрації (ДСА) Олексієм Сальніковим, якого підозрюють у підбурюванні до надання неправомірної вигоди суддям Верховного Суду?

8 серпня Вища рада правосуддя відкрила дисциплінарне провадження через порушення етичних норм державного службовця категорії "А" і передала інформацію до Комісії з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя. На період дисциплінарного провадження Сальніков відсторонений від виконання повноважень.

Після історії з Князєвим і Сальніковим чи ініціювали у ВРП перевірку причетності членів ради до їхньої можливої діяльності?

Після затримання Князева у нас була неофіційна нарада. Члени ВРП зазначили, що не причетні до справи Князєва та інших корупційних дій. Звісно, більше інформації про будь-які процеси є в органів досудового розслідування, але сподіваюся, подібних випадків не буде. Інакше — судова система може не витримати ще одного такого удару.

Тобто ви знали, що він буде на зустрічі?

Голова Верховного суду напередодні сказав мені про це. Я не бачу нічого страшного в його присутності, але коментарі, які він надав з приводу рішення Вищої ради правосуддя щодо звіту голови ДСА Сальникова — він не мав їх давати, це точно не на користь авторитету органу суддівського врядування.

Це — не тиск на суддів?

Прямого тиску я не вбачаю, а писати якісь заяви про тиск — це не додало б авторитету судовій владі.

Присутність вас разом зі Смирновим також не додає авторитету системі.

В умовах війни, вважаю, потрібно обговорювати нагальні проблеми судової системи, повинна бути комунікація із суспільством і органами влади.

Про очільників в судовій системі

Усі нинішні очільники в судовій системі — представники так званого консервативного крила. Чому так?

Я виходжу з того, який професійний і життєвий досвід має кандидат, що претендує на певну посаду. Питання суспільства до судової системи треба вирішувати. Органи суддівського врядування і самоврядування це розуміють, і вважаю, судова система готова і здатна до самоочищення.

Щобільше, сьогодні на кону — вступ України в ЄС, однією з вимог якого є якісне завершення судової реформи. Поки не зміниться судова система, не буде довіри до України як правової демократичної держави.

Ви вважаєте, що кар’єрні судді можуть справитися з цими викликами значно краще, ніж ті, хто не з системи — так зване молоде крило?

Суддів, що пропрацювали у системі 10-15 років, знають більше по роботі, позиції у вирішенні правових чи управлінських питань, тому й голосують за них.

Але ці судді з великим досвідом працювали в період, коли ситуація в системі була ще гіршою — політичний тиск, вищий рівень корупції. Як ці судді, що все-таки зберегли посади, можуть реформувати систему?

Я вважаю, судді повинні нести індивідуальну відповідальність за свою діяльність. І краще покарати одного недоброчесного, ніж десятки інших — доброчесних — страждатимуть.

Кар’єрні судді можуть гарантувати стабільність системі в нинішніх умовах?

Якоюсь мірою. Вони добре знають систему, мають життєвий і професійний досвід.

У мене не було досвіду роботи на керівній посаді, окрім секретаря судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Києва. Я і не очікував, що стану очільником ВРП, але так сталося, і мені довелося включити всі свої знання і життєвий досвід, щоб відповідати посаді, реагувати на виклики в судовій системі та на запити суспільства.

Ми кажемо, що незалежність суддів — умова для ухвалення справедливих і законних рішень при відправленні правосуддя, але суд, суддя чи будь-який інший орган не може бути незалежним від суспільства. Це ми маємо усвідомлювати й враховувати у повсякденній роботі.

Про тиск на судову систему

На початку серпня у Верховному суді відбулася нарада "щодо здійснення правосуддя в умовах воєнного стану". Там були очільники судової системи, судді й заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов, що під час зустрічі, як повідомляла "Судово-юридична газета", закликав суддів "усвідомити проблеми й почати працювати над їх вирішенням, не чекаючи на нагадування від суспільства і не спонукаючи його створювати запит на подальші реформи з очищення". Чи не вбачаєте ви в цьому тиск на судову систему?

Я погодився взяти участь у цій нараді на запрошення голови Верховного Суду Станіслава Кравченка. Не бачу проблеми, що заступник голови ОП взяв участь у нараді. Він — один із відповідальних за судову систему, наскільки мені відомо. Коментувати його висловлювання я не буду, думаю, це були його особисті думки, в тому числі суб’єктивні, кожен має право їх висловлювати та робити висновки.

Суспільне