Рішення Вищої ради правосуддя від 31 липня 2025 № 1603/0/15-25

"Про затвердження Комунікаційної стратегії Вищої ради правосуддя на 2025–2029 роки"

Відповідно до статті 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» забезпечення доступу кожного до інформації є одним із основних напрямів державної інформаційної політики.

Керуючись пунктом 9 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя вживає заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.

Затвердження та імплементація комунікаційної стратегії органів судової влади передбачені Дорожньою картою з питань верховенства права, виконання положень якої є однією з ключових передумов відкриття офіційних переговорів про вступ України до ЄС у межах Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС».

Затвердження Комунікаційної стратегії Вищої ради правосуддя на 2025–2029 роки має на меті утвердження Вищої ради правосуддя як органу з лідерською позицією в судовій владі України, що системно розв’язує проблеми судочинства, а також створення передумов для об’єктивного висвітлення роботи судів, формування довіри та поваги до органів системи правосуддя в контексті виконання комплексу реформ у межах переговорного процесу щодо членства України в ЄС.

Беручи до уваги, що Комунікаційна стратегія Вищої ради правосуддя на 2025–2029 роки є основним інструментом для побудови зовнішніх і внутрішніх комунікацій, налагодження діалогу із суспільством, протидії інформаційним загрозам та формування об’єктивного сприйняття діяльності органів судової влади України, Вища рада правосуддя, керуючись нормами Конституції України, законів України «Про Вищу раду правосуддя», «Про судоустрій і статус суддів», «Про доступ до публічної інформації», «Про медіа»,

вирішила:

1. Затвердити Комунікаційну стратегію Вищої ради правосуддя на 2025–2029 роки, що додається.

2. Визначити Прес-центр судової влади України головним координаційним центром з реалізації Комунікаційної стратегії Вищої ради правосуддя на 2025–2029 роки.

3. Рекомендувати судам України та іншим органам у системі правосуддя враховувати положення Комунікаційної стратегії Вищої ради правосуддя на 2025–2029 роки для вироблення єдиних комунікаційних підходів та посилення синергії в роботі над підвищенням довіри та поваги до судової влади України.

4. Оприлюднити рішення «Про затвердження Комунікаційної стратегії Вищої ради правосуддя на 2025–2029 роки» та Комунікаційну стратегію Вищої ради правосуддя на 2025–2029 роки на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя та вебпорталі «Судова влада України».

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на Голову Вищої ради правосуддя.

Голова Вищої ради правосуддя                                                                                                                                                                                                         Григорій УСИК

ЗАТВЕРДЖЕНО Рішення Вищої ради правосуддя

31 липня 2025 року № 1603/0/15-25

КОМУНІКАЦІЙНА СТРАТЕГІЯ

Вищої ради правосуддя на 2025–2029 роки

Вступ

Питання відкритості та підзвітності судової влади, зокрема Вищої ради правосуддя (ВРП), набули особливої суспільної значущості під час воєнного стану. Високий рівень зацікавленості суспільства у відновленні справедливості та законності є стимулом для розроблення інформаційних матеріалів, спрямованих на підвищення довіри до судової влади. Ефективна комунікація є не просто оперативною функцією, а стратегічним імперативом для легітимності й ефективності державного та судового управління в сучасних демократичних суспільствах. У сучасному інформаційному середовищі, у якому швидке поширення дезінформації є значним викликом, якісна та послідовна комунікація стає не просто функцією, а фундаментальною стратегією.

Комунікаційна стратегія ВРП (Стратегія) є основним документом, що визначає зовнішні та внутрішні комунікації ВРП. У Стратегії визначено комунікативні засоби, методи та прийоми для надання об’єктивної інформації про діяльність ВРП та судової влади, налагодження діалогу із суспільством і органами державної влади з метою забезпечення незалежності судової влади, гарантування законності та здійснення неупередженого правосуддя.

Перед судовою владою України постали складні виклики: підвищення довіри до судів, подолання кадрового дефіциту, взаємодія з іншими гілками влади в умовах воєнного стану, відновлення зруйнованих судів, розгляд справ про воєнні злочини. ВРП як колегіальний незалежний орган має відігравати роль лідера в подоланні цих викликів, забезпечуючи незалежність судової влади, формування доброчесного корпусу суддів та дотримання принципів справедливості. Нездатність до стратегічної комунікації може безпосередньо підірвати фундаментальні основи демократичного врядування, призводячи до громадянської відчуженості та посилення правового цинізму.

При Вищій раді правосуддя діє Прес-центр судової влади України, реалізацію завдань і функцій якого покладено на відділ комунікаційної діяльності (прес-офіс Вищої ради правосуддя). Прес-центр судової влади України активно співпрацює із судами, органами та установами системи правосуддя з метою забезпечення узгодженої та послідовної комунікації представників системи правосуддя із представниками медіа, органами державної влади, громадськістю та дотримання єдиних правил і підходів у сфері комунікації.

Мета і завдання Стратегії

Мета

Формування іміджу ВРП як органу із проактивною позицією, який має чітке бачення розв’язання проблем судочинства, демонструє рішучість, системно діє та досягає практичних результатів. Створення передумов для об’єктивного висвітлення роботи судів у медіа. Побудова довіри через зміну сприйняття судів, акцентуючи їхню людяність і емпатію, реальні виклики та швидке реагування на кризи.

Завдання:

• Підвищення обізнаності громадян щодо статусу, повноважень, засад організації та діяльності ВРП, оскільки низька обізнаність може корелювати з низьким рівнем довіри.
• Збільшення в медіа обсягу інформації, спрямованої на зміну сприйняття діяльності ВРП, утвердження репутації та підвищення авторитету.
• Формування іміджу ВРП як органу, що посилює незалежність судової влади, вирішує проблемні питання судів та досягає результатів у взаємодії з іншими органами влади.
• Удосконалення співпраці з медіа та журналістами для своєчасного поширення достовірної інформації про діяльність ВРП і судів.
• Ефективна протидія дезінформації, фейкам та маніпуляціям щодо діяльності ВРП через моніторинг інформаційного поля та оперативне реагування, оскільки негативні новини поширюються особливо швидко.
• Забезпечення ефективної внутрішньої комунікації між органами судової влади для координації зусиль, що є особливо важливим.
• Сприяння правовій освіті громадян через доступний просвітницький контент у простій формі для підвищення правової обізнаності та розуміння ролі судів.
• Позиціонування ВРП як привабливого роботодавця через комунікацію ціннісної пропозиції та історій успіху працівників, що є критичним для подолання кадрового дефіциту в умовах низької довіри.
• Систематичне створення історій, які демонструють людяність і доступність суддів, їхній внесок у справедливість, захист прав і свобод громадян України.
• Формування спільноти навколо судової влади через діалог, залучення громадян та просування світоглядних тем (героїзм, жертовність, лідерство).
• Розвиток судової журналістики для якісного висвітлення судових процесів, зокрема справ про воєнні злочини, та для компенсації браку комунікаційних підрозділів у судах.
• Висвітлення реальних умов роботи судів (перевантаження, недофінансування, брак кадрів) для зміни сприйняття та залучення суспільства до діалогу щодо необхідних реформ.
• Комплексна підготовка до кризових ситуацій через створення сценаріїв реагування для швидкого переривання негативного циклу суспільної думки, що є особливо актуальним за наявних показників недовіри.

Основні принципи комунікаційної діяльності Вищої ради правосуддя:

• Достовірність та об’єктивність.
• Реагування на негативні явища в судовій системі з позиції їх об’єктивного аналізу і протидії, активне інформування про заходи реагування на такі події з метою формування у суспільстві впевненості у тому, що судова система готова до вирішення внутрішніх проблем та самоочищення.
• Прозорість і публічність. Прозорість, особливо в управлінні бюджетом, призначенні суддів та доступі громадськості до інформації, значно підвищує підзвітність та сприяє інституційній легітимності.
• Повнота і точність.
• Оперативність та своєчасність.
• Взаємодія і партнерство.
• Відповідальність.
• Доступність з урахуванням інклюзивності (адаптація контенту для людей з обмеженими можливостями, переклад матеріалів на інші мови, за потреби).
• Стійкість комунікаційних процесів через чіткий розподіл обов’язків і регулярне навчання.
• Емоційна резонансність: комунікація має викликати співпереживання через близькі суспільству історії та цінності.
• Чесність у висвітленні реальності: показувати суди такими, якими вони є, без прикрас, але з акцентом на системні проблеми та людяність.
• Емпатія в кризових комунікаціях: відповіді мають демонструвати, що суд чує громадян, і бути простими, фактичними та людиноцентричними.

Цільові аудиторії

ВРП використовує власні та зовнішні канали комунікації для взаємодії з аудиторіями, поширюючи інформацію із власної ініціативи та відповідаючи на запити.

Суб’єкти комунікацій:

• Державні органи: Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Офіс Генерального прокурора, інші органи системи правосуддя.
• Громадяни та громадські організації, сегментовані за рівнем правової обізнаності (загальна аудиторія, активні громадяни, правозахисники). Особливу увагу необхідно приділяти громадянам, які, за результатами соціологічних опитувань, не довіряють судам, визначаючи їхні больові точки та причини недовіри для точкової комунікації.
• Професійна спільнота: юридичні об’єднання, асоціації, наукові кола, навчальні заклади.
• Міжнародні партнери: організації, що підтримують судову реформу, дипломатична спільнота.
• Медіа: національні, регіональні, міжнародні медіа.
• Суміжні інституції: адвокатура, прокуратура, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
• Студенти та молоді юристи як потенційні працівники судової влади.
• Потенційні та чинні працівники ВРП та судової влади для підтримання іміджу роботодавця.
• Журналісти та студенти факультетів журналістики для розвитку судової журналістики та якісного висвітлення судових процесів.

Напрями висвітлення діяльності Вищої ради правосуддя:

• Захист незалежності судової влади та авторитету правосуддя.
• Призначення / звільнення суддів.
• Дисциплінарні процедури щодо суддів.
• Оцінка дій судді при порушенні вимог несумісності.
• Фінансове та матеріально-технічне забезпечення судів.
• Правова освіта громадян через пояснення ключових процедур ВРП (наприклад, дисциплінарна процедура) для подолання незнання, що може живити недовіру.
• Систематичне висвітлення історій суддів, які демонструють людяність, героїзм та внесок у справедливість (наприклад, судді на фронті, волонтерство, вироки щодо воєнних злочинів).
• Просування світоглядних тем (героїзм, жертовність, лідерство) для створення емоційного зв’язку із суспільством.
• Прозоре висвітлення реальних умов роботи судів (перевантаження, недофінансування, брак кадрів) для руйнування стереотипів і формування об’єктивного розуміння викликів.
• Допомога в організації висвітлення судових процесів щодо воєнних злочинів для демонстрування внеску судів у справедливість та експорту українських цінностей і досвіду на міжнародну арену.
• Превентивне створення позитивних наративів через історії успіху та просвітницький контент для зменшення впливу кризових ситуацій, особливо з огляду на наявний рівень недовіри.

Канали комунікації Вищої ради правосуддя

Для досягнення мети Стратегії ВРП використовує широкий спектр каналів та інструментів, ґрунтуючись на принципах партнерства й відкритості.

Власні канали:

• Офіційний сайт ВРП.
• Cоціальні мережі: Facebook, Telegram, X, YouTube, Viber.
  • Стратегічне використання платформ соціальних мереж може підвищити прозорість, допомогти вибудувати довіру та ефективно керувати громадським сприйняттям під час криз, що є вкрай важливим для подолання недовіри.
• Розділ «Прес-центр» на вебпорталі «Судова влада України».
• Платформи для прямого діалогу з громадянами (наприклад, Q&A-сесії в соцмережах) для скорочення дистанції між судами та суспільством і безпосередньої взаємодії з тими, хто відчуває недовіру.

Зовнішні канали:

• Профільні, міжнародні, загальнонаціональні та регіональні медіа.
• Телебачення, радіо, інформаційні агентства.
• Платформи для подкастів та інтерактивні формати (Q&A-сесії, вебінари).
• Співпраця з локальними медіа для просування історій, які наближають суди до громадян.
• Партнерство з факультетами журналістики для розвитку судової журналістики та якісного висвітлення судових процесів.

Публічні заходи:

• Конференції, круглі столи, брифінги, пресконференції.
• Презентації узагальнень, щорічної доповіді про стан забезпечення незалежності суддів, аналітичних матеріалів.
• Майданчик для обміну досвідом між судами.
• Можливі зустрічі представників судових органів у форматі консультаційної ради для узгодження комунікаційних підходів.
• Публічні заходи з висвітленням ціннісних тем (ушанування Захисників, судові вироки щодо воєнних злочинів) для формування спільної ідентичності.
• Освітні заходи для журналістів і студентів щодо висвітлення судових процесів, зокрема з розгляду воєнних злочинів.
• Ініціативи із залучення громадськості, такі як громадські майстер-класи, які розв’язують конкретні проблеми громадян, перетворюють пасивних отримувачів інформації на активних учасників управління, що може допомогти підвищити рівень довіри.

Роль Вищої ради правосуддя у впровадженні єдиних підходів до комунікації судової влади

Судова влада потребує єдиних підходів до комунікаційної політики для нормалізації ставлення суспільства та ефективного мікроклімату в системі. ВРП відіграє центральну роль у координації таких комунікацій:

• Діяльність Прес-центру судової влади України, який надає методологічну підтримку суддям-спікерам і головам судів, сприяє інформаційному супроводу резонансних справ та здійснює адвокаційну діяльність.
• Регулярні консультації із суддями-спікерами для обміну інформацією та узгодження комунікаційних практик.
• Координація внутрішньої комунікації для забезпечення єдності в якості послуг та оперативного реагування на кризові ситуації.
• Формування пулу суддів-спікерів для активної комунікації із суспільством з метою демонстрування відкритості.
• Розроблення механізмів «доставки» контенту до зацікавлених аудиторій через судову журналістику та локальні спільноти, ураховуючи обмежену конкуренцію з масовими медіа.
• Створення сценаріїв реагування на типові кризові ситуації (порушення етики суддею, резонансні рішення, дезінформація) для забезпечення швидкої координації.

Підходи до реалізації Стратегії

Реалізація стратегії передбачає:

• Оновлення підходів до формування комунікаційних потоків.
• Удосконалення процедур обміну інформацією всередині ВРП та судової системи.
• Використання новітніх технологій (аналітика соцмереж, інструменти моніторингу медіа).
• Постійне навчання працівників прес-офісу ВРП із цифрових комунікацій, кризового менеджменту та роботи з медіа.
• Запровадження регулярних анонімних опитувань працівників судової влади для оцінки мікроклімату, комунікаційних потреб і зворотного зв’язку.
• Інноваційний підхід до комунікації: використання наявних ресурсів (судді-спікери, журналісти) для створення якісного контенту, який змінює уявлення про суди.
• Упровадження алгоритму кризового реагування з чіткими етапами (виявлення, аналіз, оцінка, координація, відповідь, супровід) для швидкого переривання негативного циклу суспільної думки.

Кризові комунікації:

• Створення групи з управління кризою у сфері комунікації, яка включає чіткий розподіл обов’язків та терміни реагування.
• Моніторинг інформаційного поля через цифрові інструменти для виявлення потенційних ризиків.
• Регулярні консультації суддів-спікерів та працівників апаратів щодо взаємодії з медіа для уникнення помилок.
• Превентивне створення позитивних наративів через історії суддів із метою зменшення впливу негативних «очевидностей» під час криз.
• Оперативне реагування на резонансні події від першоджерела (суддів-спікерів) для заповнення інформаційного вакууму та формування власного наративу.
• Упровадження алгоритму кризового реагування: виявлення сигналів тривоги, аналіз ситуації, оцінка ризиків, внутрішня координація, підготовка людиноцентричної відповіді, публікація, супровід і довгострокове корегування образу.
• Підготовка сценаріїв для типових криз (порушення етики суддею, резонансні рішення, дезінформація) та пулу відповідей на популярні міфи («суди продажні», «справи безпідставно затягуються»).
• Призначення єдиного, авторитетного представника для всіх запитів медіа для забезпечення єдиного, послідовного повідомлення.

Організаційна культура:

• Упровадження цінностей поваги, доступності керівників, автономії та заохочення креативності для підвищення залученості працівників.
• Чітке повідомлення цілей і завдань через регулярні комунікації.
• Формування культури відкритості за допомогою активної участі суддів-спікерів у діалозі із суспільством.
• Створення культури спільної відповідальності за реформи через комунікацію системних проблем та залучення працівників до діалогу.
• Підготовка працівників до кризових ситуацій через навчання та чіткий розподіл обов’язків у групі з управління кризою.
• Відсутність внутрішньої згуртованості, чітких ролей та відпрацьованих реакцій може посилити кризу, перетворивши керований інцидент на повномасштабну репутаційну катастрофу. Ефективні кризові комунікації потребують постійних інвестицій у навчання та формування культури єдиного, адаптивного реагування.

Очікувані результати та KPI:

• Підвищення рівня обізнаності громадян про діяльність ВРП:
  • Зростання відвідуваності сайту ВРП на 10 % протягом року.
  • Збільшення кількості підписників у соцмережах на 10 % за рік.
• Зростання довіри до ВРП та судової влади:
• Підвищення індексу довіри до судової влади на 5 % за два роки. Ефективна внутрішня комунікація:
  • Проведення щорічного анонімного опитування працівників із залученням 65 % респондентів.
• Протидія дезінформації:
  • Виявлення та спростування щонайменше критичних фейків протягом 24 годин.
• Стійкість комунікаційних процесів:
  • Розроблення та затвердження єдиної комунікаційної стратегії для судової влади.
  • Проведення щонайменше 4-х тренінгів для працівників ВРП та судів із комунікаційних навичок щороку.
• Розвиток судової журналістики:
  • Проведення щонайменше 2-х освітніх програм для журналістів та студентів щороку.
• Ефективне кризове реагування:
  • Добре керована стратегія кризових комунікацій.

Моніторинг та оцінка:

• Проведення із залученням ресурсів міжнародної допомоги щорічних соціологічних опитувань щодо рівня довіри громадян до судової влади та щодо рівня довіри як суддів, так і громадян до ВРП.
• Регулярний моніторинг соцмереж і медіа за допомогою аналітичних інструментів.
• Підсумковий звіт про виконання KPI, зокрема аналіз залученості аудиторії та репутаційних ризиків.
• Проведення фокус-груп із громадянами та професійною спільнотою для оцінки сприйняття діяльності ВРП.
• Оцінка емоційного резонансу історій суддів через аналіз коментарів, поширень та реакцій у соцмережах.
• Аналіз зміни сприйняття судів через опитування та фокус-групи, які оцінюють, чи зменшується розрив між очікуваннями та реальністю, що є ключовим для подолання наявного рівня недовіри.
• Моніторинг сигналів тривоги (негативні пости, меми, хештеги) для раннього виявлення криз.
• Оцінка ефективності кризового реагування через аналіз швидкості відповіді, зміни тону коментарів та зменшення негативного резонансу.

Ресурси:

• Виділення окремого бюджету на комунікаційні кампанії, навчання персоналу та технічне оснащення (аналітичні інструменти, обладнання для створення контенту).
• Забезпечення фінансування Прес-центру судової влади та підтримки комунікаційних ініціатив.
• Співпраця з міжнародними партнерами.
• Партнерство з освітніми установами для розвитку судової журналістики.
• Виділення ресурсів на створення контенту, який чесно висвітлює реальні умови роботи судів, та механізмів «доставки» цього контенту до зацікавлених аудиторій.
• Виділення ресурсів на впровадження алгоритму кризового реагування, зокрема інструментів моніторингу.

1603_31.07.2025.doc