Пріоритетом для держави наразі є поліпшення бізнес-клімату в країні та залучення інвестицій, наголошує Марина Барсук, суддя-спікер Північного апеляційного господарського суду. В інтерв’ю «Юридичній практиці» вона наводить аргументи на користь збереження Господарського кодексу України та розмірковує, які саме напрями господарського законодавства особливо потребують змін.

— Чи на часі нині реформування законодавства, що регулює господарські відносини, та чи виправдовує своє існування Господарський кодекс України?

— Загалом удосконалення законодавства — природний та невпинний процес, зумовлений його розвитком.

Ключове в ньому — збереження здобутків, ефективних норм, виправлення прорахунків, адаптація до нових умов і рух до досягнення сучасної стратегічної мети та політик держав в економічній сфері.

Головна стратегічна мета — поліпшення бізнес-клімату в країні та залучення інвестицій.

Саме це є основним пріоритетом для держави, що неодноразово наголошував і наш Президент.

Задля реалізації цього напряму останнім часом часто відбуваються зустрічі Володимира Зеленського з представниками найбільших інвестиційних компаній світу з управління активами, таких як Black Rock, JP Morgan, Goldman Sachs. Створюються спеціальні фонди сприяння інвестицій, що спрямовано на відбудову та економічний розвиток нашої країни.

Та вже сьогодні ми маємо перші результати цієї глобальної роботи, а саме підписання договору між Міністерством економіки України та BlackRock Financial Market Advisory, згідно з яким BlackRock надаватиме послуги із супроводу інвестиційного Фонду розвитку України.

Так, запуск цього фонду та початок співпраці з найбільшими інвесткомпаніями світу є історичним моментом для нашої держави.

Та для ефективної реалізації зазначеного проєкту, як і будь-яких інших надважливих економічних ініціатив, ми повинні створити максимально безпечні умови співпраці компаній у нашому ринковому просторі та, відповідно, надати гарантії захисту іноземних інвестицій на законодавчому рівні.

Цілком вірогідно, що ми зараз на порозі тектонічних зрушень, яких українська економіка не бачила ще з часів здобуття незалежності та переходу від командно-адміністративної економіки до ринкової.

Саме такий перехід у 1991 році забезпечило господарське право, що складалося, зокрема, із Закону «Про підприємництво», трансформованого у 2004 році в Господарський кодекс.

Відсутня будь-яка причина, чому господарське право не повинно забезпечити законодавчу архітектуру і для наступного, не менш важливого, періоду економічного розвитку нашої країни.

Отже, Господарський кодекс — це не мета реформ, а інструмент, так звана конституція успішного бізнесу, яка визначатиме завдання, принципи, систему норм, спрямовані на сприяння підприємництву та інвестиціям.

Сприятливий та безпечний бізнес-клімат — це саме той важливий маяк, який потрібен як українському бізнесу, так і з-за кордону, особливо під час війни та після нашої перемоги.

Саме Господарський кодекс є належним законодавчим майданчиком для таких змін.

— То ви вважаєте, що дискусії про долю Господарського кодексу марні та його в будь-якому випадку слід залишати?

— У будь-якому разі наявне в суспільстві публічне обговорення питання збереження Господарського кодексу є вкрай цінним для його належного оновлення.

Ви можете побачити, що положення, якими найчастіше обґрунтовується необхідність його скасування, можуть легко бути скасовані, замінені чи вдосконалені.

Усвідомлення ж важливості цього кодексу як єдиного кодифікованого (уніфікованого) акту дасть змогу розробити зміни, які перетворять його на справжню «конституцію» бізнесу, закріплять нові підходи та механізми для забезпечення прав інвесторів та підприємців, визначать їх ключовими пріоритетами державної політики України в цій сфері.

Тому більш продуктивною бачу дискусію щодо наповнення Господарського кодексу новими нормами, яких потребує сьогодення, а не щодо факту припинення його існування.

—Якими ви бачите місце і роль судів у процесах вдосконалення господарського законодавства?

— Хоча судді належать до окремої гілки влади й апріорі аполітичні, саме судова практика щодня тестує ефективність господарського законодавства, виробляє правила його застосування та підґрунтя для вдосконалення.

Тому суди вже стали важливою частиною процесу здійснення необхідних змін.

Система господарського судочинства має понад 30-річний досвід захисту прав підприємців та інвесторів.

Пройшовши суттєве кадрове оновлення, судді господарської юрисдикції максимально усвідомлюють важливість своєї ролі у створенні в Україні сприятливого інвестиційного клімату.

Навіть під час війни господарські суди забезпечили безперервність здійснення правосуддя та розглянули 58 143 справи, з яких скасовано апеляційною інстанцією 2 836 рішень, що становить лишень 4,88%.

Зазначені результати роботи господарської ланки правосуддя доводять її надзвичайну ефективність.

Також для розгляду окремих категорій інвестиційних спорів можливе утворення в межах господарської юрисдикції вужчих спеціалізацій або передання таких спорів для розгляду апеляційному суду як суду першої інстанції.

— Які напрями господарського законодавства, на вашу думку, особливо потребують змін?

— Моя роль як судді полягає в застосовуванні закону та захисті порушених прав суб’єктів господарювання. Та звісно, судді готові брати активну участь у розробці нових законопроєктів, яких потребує наша держава для свого економічного розвитку.

Найбільш пріоритетна сфера для вдосконалення — недопущення порушення прав підприємців та інвесторів, спрощення їх економічної діяльності, надання їм дієвих законодавчих гарантій та ефективних способів захисту.

Має бути також системно впорядковано та збалансовано роль держави в економічній сфері, причому як регулятора, так і учасника ринку (державний сектор).

Насправді законодавець ефективно рухається в напрямку всестороннього розвитку нашої країни й, відповідно, повинен впровадити низку законодавчих змін та ініціатив щодо прийняття нових законів.

Це є нормальний здоровий процес для кожної країни, що перебуває на шляху свого економічного розвитку.

Наявність зрозумілого кодифікованого закону є основною передумовою роботи ефективного та захищеного підприємництва.

Так, окремі господарські правовідносини додатково регулюються спеціалізованими законодавчими актами, однак Господарський кодекс України саме як «конституція» бізнесу повинен забезпечувати взаємоузгодженість усіх норм, які регулюють господарсько-правові відносини на території України.

Такий його правовий статус узгоджується із загальним напрямом правоустановчого процесу та спрямований на забезпечення єдиного систематизованого регулювання господарсько-економічних відносин.

А тому Господарський кодекс, безперечно, потребує вдосконалення та внесення численних змін, однак не скасування.

Скасування відповідного кодифікованого акта буде мати наслідком як втрату систематизованого регулювання господарсько-економічних відносин, так і ускладнення користування споживачем цієї сфери правовідносин, що, своєю чергою, призведе до розбалансування взаємодії між підприємствами, створення численних прогалин у законодавстві, порушення прав та інтересів юридичних осіб.

Перелічені фактори призведуть до неможливості ведення ефективного підприємництва в Україні.

— Яка ваша думка щодо можливості врегулювання господарських відносин в Україні правом інших держав?

— Можливість застосування іноземного права існує вже тривалий час, зокрема в зовнішньоекономічній сфері.

Розширення ж діапазону дії іноземних норм у господарських відносинах має бути виваженим та виправданим кроком, в іншому випадку це може, навпаки, створити певні практичні труднощі.

Ба більше, це применшило би великий потенціал вітчизняної правничої науки, яка, безперечно, має достатні можливості щодо розроблення індивідуальних рішень для нашої господарсько-правової системи, гармонізуючи українське комерційне право з правовими системами економічно найуспішніших демократичних країн світу.

Бесіду вів Олексій Насадюк 

«Юридична практика»