Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Видавництво «Юридична практика» за підтримки Верховного Суду, Вищої ради правосуддя й Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України провело перший круглий стіл «Правосуддя майбутнього: судова мережа та доступ до правосуддя».
«Нам буде дуже важко справлятися з проблемами сьогодення, якщо ми не будемо думати, а тим паче виробляти механізми, які запроваджуватимуться в майбутньому, щось удосконалювати, можливо, щось змінювати», — зазначив у своєму вітальному слові Станіслав Кравченко, Голова Верховного Суду.
Модератор Рустам Колесник, шеф-редактор видавництва «Юридична практика», наголосив, що сьогоднішній захід відкриває серію круглих столів з актуальних проблем судової системи та шляхів їх вирішення: «Сподіваюсь на плідну роботу з парламентським комітетом, який зможе опрацювати всі спірні питання, що наразі є».
«Завдання сьогоднішнього круглого столу — порушити питання. Навряд ми зможемо отримати відповіді, але вкрай важливо говорити про те, що дійсно турбує», — зауважив співмодератор Олексій Кот, директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України. Він озвучив основні тези блоку «Реформування сектору юстиції», які сформулювали посли G7 як пріоритети на 2024 рік.
Загальний огляд стану справ у судовій системі презентував Станіслав Кравченко, Голова Верховного Суду. Він наголосив, що основний акцент реформи має бути зроблено на наповненні судів високопрофесійними, доброчесними, кваліфікованими суддями: «Без цього просто далі нікуди рухатись».
Очільник Верховного Суду наголосив, що домінують у судах наразі справи стосовно правовідносин, пов’язаних із війною. Причому пріоритетною є кримінальна юстиція — зареєстровано 124 тис. злочинів агресії та воєнних злочинів і 16 тис. злочинів проти основ національної безпеки, до судів першої інстанції вже передано 1611 та 6632 проваджень відповідно.
Також пан Кравченко зупинився на питанні довіри до суду. Він навів статистичні дані, які свідчать про високий рівень довіри громадян до національних судів, усупереч даним різних соціологічних досліджень:
Дмитро Лук’янов, заступник голови Вищої ради правосуддя, у своєму виступі прокоментував поточні пріоритети ВРП, передовсім формування служби дисциплінарних інспекторів, звернув увагу на необхідність запровадження механізмів, які б унеможливили припинення функціонування Ради як колегіального органу, а також прокоментував деякі невирішені питання, передбачені в Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021–2023 роки.
Він, зокрема, акцентував необхідність завершення реформування мережі судів (відповідні укази було видано ще в 2017 році) — це питання і змістовне, і певною мірою ідеологічне, адже наразі 107 місцевих судів мають назви, що не відповідають законодавству України (пов’язані з країною-агресором).
Прокоментував Дмитро Лук’янов і кадрову ситуацію в судах: працює 4910 суддів та існує 2249 вакансій. Причому найбільша проблема, за його словами, в судах апеляційної інстанції, де вакантними є більш ніж половина суддівських посад.
А говорячи про фактори, які матимуть вплив на розвиток судової системи, заступник голови ВРП відзначив війну та її наслідки; вступ України в ЄС, адаптацію правової та судової систем до вимог ЄС; цифровізацію правосуддя.
Михайло Смокович, голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зосередився на викликах адміністративної юрисдикції. Він звернув увагу на певні розходження практики КАС ВС та Великої Палати ВС, підкреслив значну кількість справ, які надходять на розгляд очолюваного ним суду. Говорячи про майбутнє системи адмінсудів, пан Смокович наголосив на доцільності її автономності, а також підтримав створення Вищого адміністративного суду.
Роздумами про майбутнє Конституційного Суду України поділився суддя КСУ Віктор Городовенко.
«Конституційний Суд є і повинен бути гарантом стабільного конституційного ладу та конституційного правопорядку в державі. Конституційний Суд має забезпечувати сталий розвиток держави, зокрема шляхом доктринального розвитку положень Основного Закону та захисту конституційних прав і свобод людини й громадянина», — наголосив пан Городовенко.
Він також поділився баченням майбутнього КСУ, сформульованим суддею ЄСПЛ Миколою Гнатовським та підтриманим суддями КСУ: «КСУ має стати міні-ЄСПЛ для своєї країни, який зможе так само ефективно, корисно та відповідально захищати вправа людини».
Руслан Сидорович, заступник голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, окреслив кадрові процедури, які наразі проводяться ВККС, та кадрові перспективи судової системи. За його словами, враховуючи всі етапи конкурсу, в апеляційні суди (де ситуація найбільш критична) судді можуть бути призначені, за оптимістичним прогнозом, у другому кварталі 2025 року, а в адміністративні та господарські суди — не раніше за 2026 рік.
Руслан Сидорович також звернув увагу на проблематику юридичної освіти (потрібно розуміти, якими будуть кандидати через десять-двадцять років) та важливість виконання судових рішень (без якого довіри до суду не буде).
«Щодо юридичної освіти — це загальна проблема, ми про неї пам’ятаємо і нею займаємося. На мою думку, якісна юридична освіта — запорука побудови якісної правової системи в нашій державі, зокрема судової системи», — наголосив Олексій Кот.
На реформуванні мережі судів в Україні в контексті завершення реформування адміністративно-територіального устрою зосередився Богдан Моніч, голова Ради суддів України. Він розповів про проведену роботу (один варіант передбачав створення 220 місцевих загальних судів, другий — 151 місцевий загальний суд) та пояснив необхідність актуалізувати це питання.
«Війна насправді дає хороший шанс приймати рішення, які, можливо, й непопулярні, але вони на часі», — прокоментував пан Моніч.
Віталій Уркевич, Секретар Великої Палати Верховного Суду, презентував результати роботи ВП ВС у 2023 році: розглянуто 485 справ і по суті прийнято 183 судові рішення. «За цими цифрами стоять виключні правові проблеми, питання юрисдикційності спорів, формування нових правових позицій, які впливають на сотні й тисячі проваджень» ,— прокоментував пан Уркевич, навівши приклади деяких важливих рішень ВП ВС. Він також детально аргументував, у чому важливість та необхідність Великої Палати ВС.
«Ефективність використання інтелектуального потенціалу суддів під час здійснення правосуддя» — тема доповіді Олега Хрипуна, голови Північного апеляційного господарського суду.
«Держава дуже багато витрачає на професійне формування кожного судді. І ми з вами маємо думати про те, щоб максимально ефективно використовувати потенціал кожного судді», — наголосив пан Хрипун.
На його думку, доцільним буде перегляд принципів роботи судів касаційної та апеляційної інстанцій: перша інстанція — суд збирання та дослідження доказів, апеляція — розгляд лише в письмовому провадженні, касаційна інстанція формулює правові висновки, а не розглядає справи по суті, як це відбувається зараз.
Він також застеріг від можливої ліквідації господарських судів, адже «розгляд підприємницьких спорів у країні припиниться на декілька років», та провів аналогію з ліквідацією Окружного адмінсуду м. Києва, понад 40 тис. справ якого досі не розглянуто.
Олександр Коровайко, голова Херсонського апеляційного суду, поділився досвідом відновлення правосуддя на деокупованих територіях.
«Необхідно мати і стратегію, і тактику відновлення правосуддя. Можливо, зробити пілотний проєкт, наприклад, на базі Херсонського апеляційного округу, розробити покроковий алгоритм. Просто так зайти і розпочати здійснення правосуддя практично неможливо», — наголосив пан Коровайко.
«Якщо підсумувати все, що протягом 20 років відбувалося в судові системі, для мене як для судді є єдиний позитив: інші гілки влади втручатися в правосуддя фактично не мають ні можливостей, ні засобів. Усе інше відносне, адже ми втратили такий кадровий потенціал, напрацювати який протягом наступник років десяти буде неможливо», — наголосила Олена Кузьмишина, голова Шостого апеляційного адміністративного суду.
Наталія Богацька, голова Південно-західного апеляційного господарського суду, голова Асоціації суддів господарських судів України, детально проаналізувала перспективи та переваги розгляду інвестиційних спорів господарськими судами. Вона наголосила, що Україна взяла на себе низку зобов’язань щодо необхідності забезпечення сприятливого законодавчого клімату й ефективного судового захисту інвестиційної діяльності. А отже, слід якомога швидше впроваджувати окрему спеціалізацію з розгляду відповідних спорів і працювати над удосконаленням застосування європейських стандартів судового захисту.
Є два варіанти, як це зробити:
Пріоритетним, на думку пані Богацької, є саме другий варіант, для реалізації якого необхідні певні законодавчі зміни:
На продовження обговорення Сергій Погрібний, суддя Великої Палати Верховного Суду, поділився своїми думками щодо функціонування Верховного Суду як суду касаційної інстанції та обґрунтував, чому «прості рішення» не спрацюють.
«З реформ 2017 року найголовніше, що відбулося у сфері юриспруденції та правозастосування, це те, що ми перейшли до визнання та запровадження квазіпрецеденту в судовій практиці», — вважає доповідач.
Олександр Олійник, директор директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України, говорив про можливості запровадження в Україні трансюрисдикційного онлайн-розгляду справ. Ідея полягає в тому, що певні категорії спорів розглядаються онлайн незалежно від місця перебування сторін та суду. На думку доповідача, це сприяло б усуненню корупційних факторів та підвищенню довіри до суду, а також певною мірою розвантажило б судову систему.
Оксана Миронько, керівник департаменту комунікацій ЕВА, презентувала оцінку процесів у судовій системі з боку бізнес-спільноти — «Судовий індекс». Інтегральний показник у 2023 році становить 2,73 бала (включає оцінку рівня довіри до судової системи CЕО компаній – членів EBА, оцінку неупередженості судової системи та середню оцінку cеми факторів організації та діяльності судової системи). Найкращу оцінку здобув Верховний Суд.
Пані Миронько повідомила, що в ЕВА створено підкомітет, який займається питаннями судової реформи та напрацюванням конкретних пропозицій від бізнесу.
Пріоритети законодавчого забезпечення сфери правосуддя прокоментував Павло Павліш, заступник голови Комітету ВРУ з питань правової політики.
«Створено робочу групу щодо реформування юридичної освіти, і ми чекаємо їхніх напрацювань. Це є важливим елементом розбудови майбутньої судової системи та юридичної практики загалом», — прокоментував народний депутат.
Також у 2024 році триватиме робота з адаптації українського законодавства до законодавства ЄС.
Олександр Баранець, секретар судової палати для розгляду судових справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі ВС, зосередився на пріоритетах судів господарської юрисдикції. Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Василь Крат говорив про впровадження цифрових технологій та штучного інтелекту в судочинстві. Суддя КЦС ВС Олена Ситнік звернула увагу на важливість системного підходу під час реалізації реформ як передумови забезпечення стабільності всієї судової системи.
Суддя ВП ВС Олег Ткачук звернув увагу на актуальне питання відновлення військових судів.
«Час для вирішення цього питання давно настав», — наголосив пан Ткачук.
На думку доповідача, шлях до євроінтеграції та НАТО проходить, зокрема, через створення системи військових судів.
Підбиваючи підсумки обговорення, Станіслав Кравченко звернув увагу на необхідність пожвавлення роботи з вирішення питання мережі судів. Водночас слід говорити про створення Вищого адміністративного суду та системи військових судів. Іще одна важлива проблема: Україна перед усім світом порушила питання створення спеціального трибуналу, хоча вирішення більшості завдань буде покладено на національні суди, і було б доцільно запровадити відповідну спеціалізацію. Пан Кравченко також прокоментував необхідність удосконалення кадрових процедур та розвитку альтернативних механізмів вирішення спорів.
